Авторський вірш «Моє село» Петрушиної Ангеліни

Що ж за прекрасне місце вмостилось тут біля верби?

Де велично у воду дивляться церкви,

Де річка Згар перетинає береги,

Де сонце сходить зрання найгарніше,

Де люди, що живуть тут- найдобріші,

Де сміх дітей лунає звідусюди,

Де радість й щастя лиш примножуватись буде.

Це Городище щирістю багате.

Завжди впізнаєш став та рідну хату.